Міністерство закордонних справ Польщі увечері 23 березня викликало білоруського дипломата через затримання в Білорусі голови Союзу поляків Анжеліки Борис, повідомляє пресслужба польського МЗС.
За даними видання «Белсат», до польського зовнішньополітичного відомства викликали радника-посланника посольства Олександра Чесновського, який не надав деталей щодо зустрічі.
За повідомленням МЗС Польщі, білоруському дипломату передали «однозначний сигнал, що дії білоруської влади суперечать міжнародним зобов’язанням Білорусі, які стосуються оборони національних меншин, а також двостороннім польсько-білоруським зобов’язанням про захист польської меншини».
Читайте також: Білорусь: житель Мінська отримав 15 діб арешту за те, що вивісив у вікні прапор Канади
«Діяльність Спілки поляків у Білорусі спрямована на культивування польської культури та традицій, підтримку польської освіти та вивчення польської мови. Затримання Анжеліки Борис, яку кілька днів тому було обрано на новий термін, рівносильне вигнанню польськості та завдає удару не тільки добрим відносинам із Польщею, але й традиційному білоруському мультикультуралізму», – йдеться в заяві польського МЗС.
Польська сторона закликала Мінськ якомога швидше звільнити Борис та припинити переслідування представників польської меншини.
Анжеліку Борис затримали 23 березня. Проти неї відкрили адміністративну справу за «певні дії», які підпадають під категорію «порушення порядку організації або проведення масових заходів».
Останнім часом в відносини офіційного Мінська погіршилися як із Польщею, так і з польською меншиною в Білорусі.
Протести у Білорусі: коротко про головне
Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.
Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.
9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше від 7%.
У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.
Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.
ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.
Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.
У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.
Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,
Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;
Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.
8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.
23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.
США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.
Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.
Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.
Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.
Правозахисники заявляли про, загалом, 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.
